Головні події у сфері економіки України за першу половину серпня

Літня дефляція в Україні

В середині літа 2020 споживчі ціни впали на 0.6% в порівнянні з початком періоду. Такі дані за червень і липень надала державна статистична служба.

У відповіді було зазначено, що споживчі ціни в липні впали на 0.6%. При цьому з січня по червень включно вони неухильно росли, показник приросту склав 2.4%, якщо порівнювати з аналогічним періодом за 2019 рік. Показник базової інфляції склав 0.1% за червень і 1.4% з початку 2020-року.

Протягом липня особливо помітно подешевшали товари продуктової групи-на 1.5%. Сильно впали яйця і овочі - обидві групи на 15%. У фруктів пішов приріст в 1%. Ціни на тютюн і алкоголь збільшилися на 0.5%, на взуття, Одяг впали на 4.8%. Вода, газ, житло, електроенергія, паливо подорожчали на 1.2%. Лідером у групі став газ-він тепер коштує на 7.5% більше, ніж раніше.

Побутова техніка, предмети домашнього вжитку подешевшали на 0.1%, Охорона здоров'я подорожчала на 0.3%. Збільшилася ціна на транспорт (1.2% в загальному і 3.4% на бензин). Дорожче користувачам обходиться зв'язок-приблизно на 0.3%, культура, відпочинок - на 0.5%, освіта - на 0.1%. Готелі та ресторані піднялися в ціні на 1%.

Серед споживчих послуг, товарів у порівнянні з аналогічним періодом за минулий рік зросли найбільше фрукти (34%), послуги водопостачання (23%) та каналізація (20%). Максимально впав у вартості природний газ (43%), помітно знизилася ціна масел і палива (на 21%), овочі (13.9%)

Нагадуємо, що НБУ вирішив змінити даний раніше прогноз щодо інфляції. Очікується, що споживчі ціни до кінця року дадуть приріст в 4.7%. Інфляція в 2020 році до грудня повинна прискоритися майже до 12%. Якщо зараз процеси призупинилися, то це тимчасово. Причини уповільнення інфляції можна шукати в ефекті зміцнення гривні, який був виражений в 2019 році, зниженням цін на енергоносії, новою політикою НБУ. У березні сюди додалися фактори коронавірусу, придушення ділової активності, карантину. Поки що бізнес спить, він зайняв вичікувальну позицію. Але доходи українських підприємців дуже сильно впали, багато компаній були змушені закритися.

У держвласності залишиться 300 компаній з поточних 3 тисяч

Таке рішення прийняв Кабмін. На даний момент законопроект знаходиться на завершальному етапі напрацювання, окремо розглядаються об'єкти, які не підлягають приватизації. Після завершення процедури має залишитися близько 300 установ - це замість 3 тис.наявних.

Денис Шмигаль виступив з офіційною заявою про те, що влада перебуває на фінальному етапі напрацювання проекту з визначення переліку об'єктів, які повинні залишатися під контролем у держави. Мова про важливі компанії на кшталт Енергоатому або Нафтогазу. Стратегія уряду-скоротити обсяги об'єктів у держвласності з 3 тис.до 300. Цього буде достатньо для реалізації поточних завдань.

Згідно з текстом закону, уряд допускає приватизацію до половини акцій таких великих компаній як «Укрпошта», «Укрзалізниця» і «Нафтогаз», але пропонує зберегти за державою Всі права на «Укренерго», «Укрдроенерго», «Енергоатом», «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», Адміністрацією морських портів АМПУ

До переліку заборонених для приватизації об'єктів увійшли ДП» гарантований покупець «та»Оператор ринку". Вони були створені в минулому році Кабміном для забезпечення роботи нового ринку електроенергії. Також до переліку пропонується включити держкомпанії» Україна «(поліграфія),» Документ«,» Південне«,»Київська офсетна фабрика".

У пояснювальній записці до законопроекту уряду вказані групи заборонених для приватизації об'єктів. В цілому їх 4, а саме:

• Акціонерні товариства, у статутному капіталі яких частка державних корпоративних прав становить 50% і більше плюс 1 акція.
• Акціонерні товариства з часткою державних корпоративних прав 100%.
• Об'єкти спорту та культури.
• Держорганізації, які приватизації не підлягають в принципі, але можуть бути перетворені в так звані господарські товариства. Приклади-ДП "Антонов", "Протон" «»Миколаївський суднобудівний завод".

Приватизація багатьох культурних об'єктів теж під забороною. Перелік включає Центр Леся Курбаса, Центр Довженка, Національний цирк України, «Львів Оренда», НСК «Олімпійський» та деякі інші аналогічні підприємства.

Що з легалізацією азартних ігор

У серпні Верховна Рада нарешті розглянула черговий варіант закону про легалізацію грального бізнесу. Повністю сфера з тіні не виведена, але після вирішення всіх спірних питань залишилося зовсім небагато. Очікувалося, що Зеленський накладе на законопроект гроші, щоб його відправили на доопрацювання. Але в підсумку закон був підписаний (після численних поправок і обговорень).

Новий законопроект встановлює перелік видів діяльності в сегменті азартних ігор, які дозволені на території України. У список входять розваги оффлайн і онлайн, ставки можуть приймати Букмекерські пункти. Дозволено проводити лотереї та покерні турніри в Інтернеті

У серпні в силу вступили далеко не всі пункти закону. Поки що не будуть повною мірою діяти норми щодо сертифікації обладнання, не вирішено питання зі штрафами за ведення бізнесу без Ліцензії, є питання щодо реалізації системи онлайн-моніторингу. Кабмін у 2020 році вже встиг закласти в дохідну частину державного бюджету надходження від продажу ліцензій - поки що на 3 млрд.грн. Експерти кажуть, що влада поспішила, оскільки зі створенням регуляторного органу може бути чимало проблем. Він з'явиться протягом кварталу після вступу законопроекту в силу, реалізація теж може бути пов'язана з різними питаннями і нестикуваннями. Між членами комісії з контролю сегмента вже почалися розбіжності.

Вартість ліцензії на 5 років для відкриття казино становить 30 і 60 мінімальних заробітних плат в залежності від номерного фонду. У Києві діють підвищені коефіцієнти за всіма статтями витрат. За кожен стіл з рулеткою передбачена доплата в розмірі 175 мінімалок, без рулетки 90 мінімалок, ігрові автомати 6 мінімалок. П'ятирічна ліцензія для онлайн-казино коштуватиме 6.5 тис. мінімалок. Такі ціни створять непоганий приплив активів до бюджету.